Купюри старого зразка

Інформація стосується як людей, що працюють з готівкою, так і пересічного громадянина. Сьогодні на роботі клієнт розрахувався грошима, яких в обігу вже майже немає. Номінал також був не малий, що заставило мене поцікавитись правомірністю їхнього руху. Як пояснив мені працівник банківської установи, старі гроші держава поступово вилучає у населення, тому здачу ними давати я не маю права. І ще, продавець може відмовити вам в покупці товару при пред'явленні "старих" грошей, тому якщо ви маєте гроші старого зразка найкращим рішенням буде віднести їх в банк і обміняти. Там до таких грошових одиниць жодних претензій не буде.

Робота

"Люди ходять на роботу з двох причин: бажання отримати більше грошей та страх втратити постійне джерело доходу". Автора, на жаль, не пам'ятаю.

Виховання

Як виховати дитину? Ніяк. Адже, як сказала одна розумна людина: "якщо ти будеш щось довго пояснювати, але вкінці монологу висякаєшся, то дитина запам'ятає лише те, що ти висякався". Пояснюю. Люди, а особливо діти, в більшості випадків запам'ятовують вчинки, тому найкращим виходом є самовиховання, адже не залежно як ми будемо їм все пояснювати, наші діти все-одно будуть схожими на нас, своїх батьків. Іноді стає страшно від того наскільки чітко дитина копіює слова, жести, звички родичів. Цей вплив тяжко переоцінити. Добре кажуть: "якщо хочеш знати якою буде твоя дружина/чоловік - подивись на її маму/тата".

Осмислене

Не кількістю інформації вимірюється розум, а її якістю. Це означає, що, наприклад, можна знати десятки методів заробітку, але з них отримувати дохід в рази менший від періоду в житті, коли ти навчився вміло розпоряджатись грошима. Так само зі стресовими ситуаціями. Переважно ми реагуємо якось однаково: дратуємось, відчуваємо себе пригніченими, замикаємось... Жодна з таких реакцій не дієва, бо не впливає на результат. Це позиція жертви. Та одного дня приходить розуміння, що є інший альтернативний вихід, який дає більше можливостей, більше спокою, більше впевненості в своїх силах. Він потребує менше зусиль, дає волю, дає нове бачення. В такі миті розумієш, що кількісний показник перетворюється в якісний.

Дружба

Що таке дружба? Це - спільні інтереси. Крапка. Дехто скаже "ні, це щось більше". Але що? В ситуації, коли у людей немає майже нічого спільного, то чи можуть вони бути друзями? Звичайно, ні. Йдеться про абсолютно все, чим ми цікавимось: від стилю музики до сорту тютюну, від улюблених фільмів до методів заробітку. Це твердження може здатись дещо жорстоким, та, як показує досвід, воно правдиве.

Сила

В різні періоди мого життя до неї було різне ставлення - від майже негативного і навпаки. Чому? Тому, що моя увага була зосереджена на різних результатах її прояву. Сьогодні я розумію, що будь-яка сила - це добро. Те русло, в яке вона направлена - зовсім інше питання, бо якщо людина проявила наполегливість, витривалість, витратила час та зусилля, то вона вже заслуговує поваги. А якщо ще взяти до відома факт, що поганих людей не буває, бувають незнаючі, то все стає на свої місця. Сила - це інструмент, вона має безліч своїх проявів: знання, уява, сила духу. Зазвичай ми заздримо сильнішим від себе, ми порівнююємо себе з ними і нам не подобається результат. В більшості випадків ми стараємось не вдосконалити себе, а "зняти з п'ядесталу" того, хто досягнув більше. Тому негативне ставлення до всіх проявів сили буває, як правило, у слабких людей.

Розумова праця

Цей термін недооцінюють. Усе вдосконалюється, в цьому суть життя. Коли ми відпочиваємо? Дивлячись те, над чим не потрібно думати? Читаючи те, що не дає поштовху для осмислення прочитаного? Думки - це форма праці, що важливіша навіть за фізичну. Дія - наслідок планів, що в нашій уяві. Думати важко, тому ми стараємось знайти найрізноманітніші способи уникнути цього: відеоігри, читання чужих думок, ток-шоу... Не хотілось би завершувати песимістично цю статтю, але подібна "атрофія розуму" веде до деградації особистості. Простіше ж прочитати чиїсь результати досліджень, ніж самостійно їх отримати з тисячі невдалих спроб. Чи не так?

Хмарний атлас (фільм)

Картина своєрідна, незвична, цікава. Акторський склад та їхня гра сподобались. Кіно дає тему для роздумів, адже під час перегляду фантазія грає не на жарт. Ти починаєш міркувати про зв'язок між абсолютно різними подіями, намагаєшся зрозуміти те, що конкретно хотів донести автор сценарію. Незважаючи на його пристойну тривалість, дивився без пауз, адже він тримає в напрузі. Можливо для кожного з нас він буде означати щось зовсім різне, та в цьому якраз і перевага подібного роду картин - вони не примітивні, вони дають нам можливість відпустити свою уяву. Припускаю, що він може не сподобатись людям, які звикли до конкретики.

Погода

Ділюсь з читачами одним цікавим ресурсом. Його адреса www.sat24.com. Чому його варто подивитись? На ньому в динаміці можна побачити зміни в кліматичних умовах за останні кілька годин. Доступні карти з температурою повітря, хмарами, дощем і т.д. Прогнозуймо самостійно! )

Велич

Чи можна досягнути поваги раптово? Ні. Перехід на вищий рівень можливий лише після вдалого освоєння більш простих завдань, які здаються нам дрібними. Іншими словами, важливо як ми справляємось з малими проблемами, адже дії в незначних стресових ситуаціях показують нашу внутрішню суть, дають зрозуміти всім те, які ми всередині: сильні чи слабкі. До прикладу, людина, яка стала президентом, до цього дня поводилась відповідно, адже її б не вибрали. Увага до дрібниць, виконання повсякденної та одноманітної роботи на найвищому рівні дають нам доступ до інших, більш відповідальних та більш важливих справ. Людина стає великою не через її статки, а через ставлення інших людей. Життєві принципи тут грають чи не найважливішу роль, адже згідно них ми живемо. Їх визначити дуже легко задопомогою питання: що для мене сьогодні найбільше значення?

Стосунки

Дійшов висновку, що навіть жартома не потрібно проявляти свої негативні емоції. Так, жарти мають місце в нашому житті, проте не такі, які за серйозних обставини зробили б боляче. І взагалі, молоді люди, в яких відносини знаходяться на початковому етапі розвитку часто використовують негативні емоції партнера, помилково вважаючи це стратегією впливу. В одному вони праві - це запам'ятовується. В пам'яті будуть довго знаходитись глузування, дратування, сварки, насмішки і т.д. Як то кажуть, "запам'ятовуються не люди, а емоції", які вони нас заставили відчути. Та хіба це те, чим потрібно наповювати наше життя? Набагато продуктивнішими є позитивні відчуття, адже партнер вас буде асоціювати з чимось хорошим. Ви будете виглядати в його очах як щось таке, що неодмінно пов'язане із задоволенням та радістю. Цей внесок буде накопичуватись за принципом снігової лавини та працювати на вас все життя. У відповідь ви отримаєте те саме, адже люди звикли відповідати взаємністю майже у всьому. Це взаємовигідні стосунки, на відміну від варіанту з негативом.

Бодров про людей

"Якщо ти хороша людина, це не означає, що всі тебе будуть любити."
Сергій Бодров

Поспіх

Чому ми завжди поспішаємо? Тому, що нам здається, що часу мало. Та наголос потрібно робити не на слова "часу мало", а "нам здається". Його у нас завжди достатньо. Успішні, багаті, розумні люди завжди помірковані в своїх діях. Це не означає, що вони не здатні приймати важливі рішення швидко, просто в них відсутній страх, який з поспіхом майже тотожні, адже друге є наслідком першого. Ти боїшся потрапити під машину на пішохідному переході? В результаті ти переходиш його швидко. Але цього не достатньо. Навпаки. Швидкість вповільнює реакцію органів чуття, тому більша ймовірність потрапити під колеса машини саме перебігаючи, ніж розважливою ходою. Даний приклад дуже грубий, проте має право на існування. У нас багато страхів, та жоден з них не має права заставляти нас поспішати.

Пікселі (фільм)

В цілому кіно не сподобалось, незважаючи на зірковий склад акторів та спецефекти. Чому? Він дуже передбачуваний. Немає інтриги, загадки. Він якийсь сухий та зорієнтований більше на підлітковий вік. Все відбувається ніби спонтанно, але не цікаво. Акцент зробити немає на що. Рятування світу? Банально. Задопомогою навичок в коп'ютерних іграх? Вже цікавіше. Метріалізована комп'ютерна героїня? Та це ж мрія багатьох геймерів-дітей! Проте єдиний епізод, який запам'ятався глибоко - це усвідомлення Сендлером того, що він переможець. Ця віра в себе з'являється лише тоді, коли він дізнається факти про порушення з боку супротивника. Немає дослідження космітів, немає тісного контакту з ними в, немає трагічності. Така собі комп'ютерна гра вперемішку з кінофільмом. Емоцій викликав мало... Може тому, що я надто дорослий? )

Милостиния

Давати чи ні? З одного боку це правильно, адже життєва позиція вчиняти з людьми так, як ти хочеш щоб поводились з тобою є однозначно правильною. Про це навіть сказано в Біблії іншими словами: "люби ближнього свого, як самого себе". Проте існує думка, що даючи гроші на вулиці, ви цим вчинком стимулюєте людину продовжувати просити. Він або вона бачить, що стабільний дохід є, тому думки про інші методи заробітку зникають, оскільки для цього потрібно докласти більше сил та часу. Бувають випадки, коли люди з набагато гіршим станом здоров'я заробляють самостійно, в той час коли просять майже здрові. Хто винен? Винні в рівній мірі і ті, хто дають і ті, хто просять. 50 на 50. Це не означає, що давати не треба принципово, але і не означає, що давати треба усім підряд.

Те, що в нас є

"Я сумував тому, що у мене не було взуття, поки не побачив людину, у якої не було ніг."

Автором цього вислову можна вважати як Зенедіна Зідана, так і Антуана де Сент-Екзюпері. Також існує думка, що це взагалі японська мудрість. Походження не надто важливе, адже суть лишається незмінною - цінуй, що маєш, бо ніхто не знає, що нас чекає в майбутньому.

Наші очікування

Є думка, що коли людина розчаровувається в комусь або в чомусь, то це не вина зовнішнього чинника, а не її самої через те, що вона забагато чекала від об'єкту. Схожою за змістом є теза про те, що ніколи не розчаровується лише той, хто нічого не очікує. І справді, хіба це вина людей, що ми(!) про них думаємо не так, як є насправді? Прийняти людей з усіма їх недоліками - кращий з варіантів. Цей шлях протилежний силовим методам, через які ми хочемо та намагаємось змінити світ. Кожна дія має протидію, тому варто ставитись з розумінням до людей та бачити світ з їхнього боку.

Насилля

Раніше притримувався думки, що людина повинна(!) знати про погане: про вбивства, про несправедливість, про жорстокість. Аргументом було те, що коли ти зустрінешся з цим в реальному житті - ти психологічно будеш стійкішим і більш готовим. Проте тепер я розумію, що якогось реального підґрунтя так думати немає. Навпаки - те, чим ми активно цікавимось рано чи пізно матеріалізується. Не обов'язково в тій самій формі чи на тому самому проміжку часу, але зло прийде, оскільки ми його "накликаємо". Іншим аргументом я вважав, що без контрасту неможливо насолоджуватись позитивом. Потрібно пізнати біду, щоб радіти щиро, порівнюючи радість. Але і тут я помилився: можна бути щасливим без поганих думок, без жахів. Більше того - лише так можна бути по-справжньому спокійним та радісним. Правило, яке діє скрізь: "подібне притягує подібне". Я не дивлюсь жахи кілька років спеціально, незважаючи на те, що вони були моїм улюбленим жанром. Моє ставлення до них було помилкове.

Застарілий Flash

Останні кілька днів з'являлось повідомлення про те, що Adobe Flash Player в моєму Firefox (під Ubuntu) старої версії і на всіх сайтах, щоб відтворити флеш-анімацію, потрібно було підтведжувати, що я згідний скористатись саме цією версією плагіну. Замість флеша відображалось специфічне вікно запиту (на початку статті), що, чесно кажучи, дратувало та забирало час. На формуах говорилось про те, що вихід із ситуації - це або перейти на інший браузер або відмовитись від флешу взагалі. Проте існує ще одне рішення - можна всього-навсього дати команду "вогняній лисиці" не блокувати свої плагіни, тобто розширення. Для цього потрібно в командному рядку ввести extensions.blocklist.enabled та змінити параметр на "false". Для перевірки результату достатньо перезавантажити сторінку (не браузер).

Постава

Чому нам подобаються люди з випрямленою спиною, розправленими плечима і піднятою головою? Тому, що це - наш звичний стан, це норма. Але через гравітацію ми сутулимось та згинаємось. Це один із аргументів, який вчені наводять для підтвердження факту, що наша планета не є рідною для нас. І в цьому я бачу раціональне зерно, адже сколіоз присутній майже в 90%(!) людей на Землі. Нас в школі вчили правильно сидіти і правильно ходити, але не сказали чому це так важливо в житті, не сказали, що самооцінка залежить від цього більше, ніж від знань по деяких "предметах" разом взятих. Побачити себе збоку важче, ніж когось, але це того вартує.

Ціна

На днях стався цікавий і пізнавальний випадок - мав розмову з одним спеціалістом, знавцем своєї справи, від якого мені була потрібна допомога. Не безкоштовно, як ви вже здогадались. І тоді я зробив помилку - спитав чи ця сума не буде більшою за ту, яку я вважав максимальною. А наступного дня мені була оголошена саме ця цифра. Чому? Тому, що, по його словах, ми про неї вже домовились, хоча я навіть уяви не мав про кінцевий результат. Мій співбесідник розцінив моє питання як готовність заплатити і навіть більше... Він вважав, що я пропоную(!) таку ціну. В моїй ж свідомості вона була максимумом. А для нього, скоріш за все - середньою або "точкою відліку". Я дав можливість собою маніпулювати, мені нікуди було діватись, адже робота зроблена, вартість "обговорена" і я загнав себе в глухий кут. Так в житті буває...

Кури

Розповідь однієї жінки, яка заставляє задуматись.

"Кури - вони як люди. У них ті ж бажання, вони роблять ті ж помилки і страждають від власного невігластва точно так само, як ми. З їхньої поведінки я отримала корисний урок. 
Коли настає час годування моїх курей, я кладу в центр двору велику миску, наповнену їх улюбленим кормом, і кличу їх. Деякі кури в цей момент знаходяться поруч, інші далеко. Але варто їм почути мій голос вони всі збігаються стрімголов. Ті кури, які опинилися поблизу, захоплюють свою частку їжі і тікають в куточки двору. Інші, помітивши, що у товаришок з'явилася їжа, починають ганятися за ними, не звертаючи уваги на мій голос і на миску, наповнену чудовим кормом. 
Проходить зовсім небагато часу, і виявляється, що всі кури знаходяться в найвіддаленіших кутках подвір'я, далеко від корму. Вони б'ються, дряпаються і відбирають один у одного те, що дісталося небагатьом. І при цьому жодна з них не розуміє, що посеред двору стоїть велика миска, повна корму, отримати який можна без будь-яких зусиль."

Радість

Коли ми говоримо про радість, то кажемо, що її можуть приносити речі, події та люди. Проте, на мою думку, правильним є лише останній варіант, адже людина сама для себе наділяє речі радістю. Це відчуття йде зсередини кожного нас - назовні. Ми звикли думати, що все відбуваться навпаки: ти купив річ і вона дала тобі це відчуття. Ну хіба не банально? Як вона може дати нам щось без нашої участі і дозволу? Особливо цікаво за цим доводом можна спостерігати на прикладі грошей, оскільки більш нейтральної речі в енергетичному плані і шукати годі. Кожен надає їм такого значення та такого забарвлення, які притаманні лише цьому характеру людини, тобто їх власнику. В результаті, емоції, які вони викликають, теж похідна від всіх попередніх стереотипних думок та спогадів про гроші. Отже, ти радієш грошам не через їх ціну, а цінність, яку ти в них вкладаєш. І так відбувається завжди та по відношенню до всього, що тебе оточує.

Нове

Що таке нове? Це те, чого не було раніше в даному вигляді. Проте... Його можна розкласти на складові частини, які, до нашого подиву, є старими. Тобто, старе в поєднанні зі старим дає нове. Це правило можна прив'язати до будь-чого: винаходи (старі винаходи), літературний твір (старі словосполучення), стиль життя (звички інших людей) і т.д. Виходить, що ми, люди, нічого нового й створити не можемо, адже всі ресурси для творіння вже були кимось створені і є старими. Але це лише одна сторона, бо нова одиниця робиться окремою, якщо її не ділити і не досліджувати.

Цінність

Що ви зробите з 1000$, якщо отримаєте їх в цю мить просто так? А тепер ще одне питання: що ви зробите з 1000$, якщо будете її самостійно і наполегливо заробляти впродовж певного проміжку часу? Те, що дається безоплатно - не цінується. Цю фразу я чув у дитинстві і вважав її не правдивою. Я хотів бути правим і заперечував її, намагався знайти докази перед самим собою, проте здоровий глузд переміг. Прийшло розуміння того, що ціна і цінність не тотожні. Цінність - це більш психологічна сторона медалі. Для нумізмата цінність рідкісної монети зростає в рази, в порівнянні з пересічним громадянином. Так само і поради - не варто давати їх тому, хто цього не просить. Навіть якщо порада цінна, то вона все-одно не буде ні почута, ні зрозуміла, ні використана. Найціннішими є речі, які даються нам безкоштовно. Кожен побачить серед них "свій" перелік, кожне моє слово має різне значення для окремого читача. Але з досвідом приходить і краще розуміння оточуючого світу, а вірніше розуміння самого себе. Адже центр всесвіту знаходиться тут, в нас самих, всередині кожного.

Негатив

Нам всім часто доводиться чути та бачити негативні емоції. Зазвичай реакцією на них є або контрнаступ, що призводить до взаємозвинувачень та сварок або неприйняття, тобто ігнорування. Однозначно правильної реакції на образи або глузування немає. Потрібно використовувати одну з двох. Здається, що друга найправильніша, адже, не "підливаючи масла в вогонь", ти даєш змогу затихнути гніву співбесідника. Проте це лише тимчасово, до найближчої нагоди. Перший варіант якось теж не надто обнадіює, бо довести щось комусь важче, ніж здається на перший погляд. Альтернативою може бути поєднання спокою і дохідливого роз'яснення. В цьому випадку "словесний нападник" розуміє, що на таку врівноважену людину його вплив мінімальний, а аргументована бесіда відкриває йому можливість мислити по-іншому. Слова сприймаються не агресивно, я б навіть сказав, нейтрально, проте все-ж-таки сприймаються. Не відкидаються, як в першому варіанті і не відсутні, як в другому. Відбувається перелом свідомості, оскільки якщо його думка і опонента настільки різнобічні і в кожного "своя" правда, то з'являється розуміння, що таких варіантів може бути безліч і кожен може опинитись на його місці.

Прийняття

Наймудріші люди в історії розуміли той факт, що всі ми є частинкою єдиного цілого. Поняття "хорошого" та "поганого" дуже суб'єктивне та тимчасове. Найкращим варіантом для боротьби з проблемами є відмова від від боротьби як такої. Ми завжди з чимось боремось... Але якщо прийняти ситуацію такою, як вона є, то тоді боротьба втрачає сенс. Прикладом є історія про східного мудреця, до якого приходили люди за порадами та якого поважали. Але одного дня молода дівчина сказала, що вона носить дитину саме від нього. Прийшли її батьки і сказали йому не надто приємні речі, на що він відповів "та невже?". Пізніше йому віддали дитину і сказали, що він повинен за нею доглядати. Він рік чемно піклувався про немовля, проте дівчина зізналась батькам, що дитина від молодого хлопця і що вона збрехала тоді. Батьки прийшли забрати дитину і розповіли правду, на що мудрець відповів "та невже?". Чого нас вчить подібна історія? Приймаючи ситуацію такою, як вона є, ми не даємо шансу своєму его керувати нами, не даємо емоціям затьмарювати розум. Ще цікавішим є приклад про американця, який виграв в лотерею новеньке авто. Коли його вітали друзі і казали, що він щасливець, то у відповідь почули лише одне слово "можливо". Пізніше на цьому автомобілі він скоїв ДТП і потрапив до лікарні з тяжкими травмами. Ті ж самі друзі казали, що йому не пощастило у зв'язку з цим авто і він знову сказав "можливо". А коли його дім звалився в прірву в період його лікування, то батьки сказали, що йому повезло. І втретє почули "можливо". Ця людина не робила передчасних висновків, не ділила світ на хороший і поганий, а лише сприймала ситуацію так, ніби все можливо... І ця людина права )

Самопізнання

Найкраще характеризує людину те, чого вона бажає саме тепер, в дану мить. З часом наші бажання змінюються, але... Часу ж немає насправді, він лише одиниця виміру, придумана людьми. Отже міняються самі люди та їхні бажання. Нам важко побачити себе збоку, важко сказати хто ми. Питання до самого себе: "хто я є насправді?" може стати найважливішим у житті кожного. Відповісти на нього не важко, тут є безліч правильних варіантів, але проблема якраз в тому, що та правильна відповідь, яка підходить найбільше для конкретної людини, може пройти непоміченою. Як ти себе бачиш? Ким? Наскільки позитивно себе оцінюєш? Чи можеш уявити себе, спостерігаючим за собою? Психологія дає початок діям, які формують звички, а на звичках будується все наше життя, починаючи з найпримітивніших. І все-таки дуже прикро, що оточуючі, в більшості випадків, знають нас краще, ніж ми самі. І хоч наша найбільша сила в тому, що ми вільні вибирати свою реакцію на обставини, та подібний вибір неможливо зробити без розуміння хто і навіщо його здійснює.

Усвідомлення

Хіба голос в нашій голові - це ми? Ні. Він - це наше его. Ми справжні - відсторонені від всього минулого досвіду, ми поза розумом. Коли знаєш, що можеш "чути" свої думки як сторонній спостерігач, тоді з'являється іскра "просвітлення". В одну мить ти усвідомлюєш, що весь потік думок - це не істина, а наслідок. Зовнішній чинники формують наше его, іншими словами - розум, він заповнює нашу "голову", витісняючи до максимуму волю. Люди робляться підлеглими своїх думок, адже не допускають, що самі думки можна розглядати як об'єкт дослідження. Це новий рівень свідомості, адже те, що внутрішній голос і ти - різні речі, дає можливість здійснити новий та глибший аналітичний процес себе самого, кожної людини зокрема і навіть соціальних груп. Це відбувається поступово, іноді супроводжується страхом. Важко звикнути до відсторонення. Здається, що це замкнуте коло - "усвідомлення усвідомлення", але незмінним є факт, що думки можна розглядати не лише як нероздільну частину свого "я", а й як окрему одиницю. Просто ніхто ніколи не казав нам цього, ми це не вчили в школі, ми вважали, що ми - це те, що ми думаємо. Древній філософ ствержував: "Я думаю - значить я існую" і він помилявся, пов'язуючи людські думки з духовною складовою. Люди чисті та рівні, не зважаючи на вік, стать, національність та ін... Вони просто цього ще не усвідомили.

Технічний прогрес

Існує хибна думка, що із вдосконаленням засобів виробництва зростає кількість безробітних. В період комп'ютеризації ці страхи відчувались особливо гостро, проте в результаті все змінилось на краще, адже виникли нові професії в сфері ІТ. Думаю, що дане правило можна застосувати до будь-якого виду людської діяльності, адже істина говорить - якщо результат корисний людям, то позитивна віддача обов'язково буде. Аналогічна ситуація з кінотеатрами. Їм передрікали неминучу гибель, як після появи домашніх телевізорів, так і після поступлення у вільний продаж відеомагнітофонів. Але і цього разу все вийшло навпаки - конкуренція дала можливість вдосконалити "великий екран", що потягнуло за собою розширення штату. Неймовірно, але таких фактів безліч і наші страхи, зазвичай, бувають невиправдані.

Зміни

"Іноді людині потрібно опуститись дуже низько, щоб пізніше досягти справжнього успіху в житті".
Іван Рурик

Багато авторів бестселерів говорять те ж саме, що мій брат, але від формулювання суть не змінюється. Коли я почув ці слова, я їх не зрозумів. Та й сьогодні не впевнений, що розумію в повному обсязі. Найбільше захплює те, що він це казав щиро, спираючись на власний досвід. Він розумів, що труднощі дають імпульс діяти і що вони з'являються у людей не в покарання за минулі вчинки, а, ймовірніше, для росту над собою, руху і змін на краще.

"Орли" і "качки"

Такими термінами називають певний тип людської поведінки. Назва пішла з легенди про те, що Бог дав людині можливість вибрати якою вона хоче бути в житті: безстрашною, рішучою як орел або безпорадною та нерухомою як мушля. Проте було чимало людей, які вибрали середнє: качку. Вона хоч і літає, та не виділяється, веде спосіб життя не надто обтяжений подивигами.
Так і люди. Є категорія тих, хто робить. Це орли, вони - люди слова. У них немає часу на розмови, вони зайняті вирішенням питання. Вони ідуть до мети і не питають "чому так сталось?", а лише "яким чином можливо досягти конкретних результатів?". Качки ж, в свою чергу, зайняті обговоренням та засудженням оточуючих. І не лише людей: політиків, погоди, економічної ситуації. Обговорювати можуть все що завгодно, лише не себе. Вони не відчувають відповідальності за те, відбувається з ними. У них завжди винен хтось інший. Вони часто кажуть "це неможливо". Вони є майже протилежністю орла.
Цікавим прикладом є випадок, коли одного чоловіка в готелі зустрів менеджер та вибачився за відсутність вільних місць. Почався монолог про те що змінити нічого неможливо та перелік всіх можливих причин. Інший працівник теж підтвердив безвихідь ситуації. Але відвідувач наполягав на зустрічі з адміністратором. І коли вона відбулась, то завідуючий чемно вибачився перед клієнтом і повідомив, що в цю мить починає шукати заміну номера в іншому готелі та просить мужчину провести деякий час в залі для відпочинку, поки триватиме пошук.
Це характерна риса орлів - вони займаються вирішенням питання відразу після його появи, а не витрачають час на балачки.

Те, що нам потрібно

Усі ми знаємо, що хочемо. Так? А ось і ні. Наш світогляд формувався під впливом соціуму. Все життя ми порівнювали. Еталони змінюються, в залежності від обставин, вони тимчасові. Тоді про яку об'єктивність наших бажань може йти мова? У нас нав'язані: спосіб життя, звички, обов'язки, але є один великий плюс в цій ситуації - Всевишньому ліпше знати що нам треба. Дехто каже "я не хотів, щоб так сталось". І це брехня. Він хотів, та не розумів, що хоче конкретно цього. Часто може здаватись, що ми хочемо багатства, а не душевного спокою, та вчинки говорять голосніше слів. Люди частіше покидають своє місце роботи не через зарплатню, а через відносини в колективі. Ми шукаємо, в першу чергу, зручність для душі, а вищі сили дають таку можливість у вигляді везіння. Важко усвідомити, що матеріальні блага - це наслідок духовного багатства. Також фантастичним здається наступне твердження: щоб перемогти, потрібно відмовитись від боротьби. На моєму власному досвіді дедалі частіше приходить розуміння того, що обставини, в яких люди перебувають сьогодні, вони собі самі створили, проте свідомо це було зроблено чи ні - питання геть інше.

Мікростоки

На якісних фотографіях можна заробляти (не менше 4-х мегапікселів). Є спеціалізовані сайти, які назвають по-різному: мікростоки, фотостоки, фотобанки, але від цього їхня суть не змінюється. Принцип роботи - фотографи "заливають" зображення (векторну графіку, відео, аудіо) та отримують відсоток від продаж по них видавництвам, журналам та всім бажаючим отримати якісні знімки тематичного характеру. У більшості з них під час реєстрації є екзамен. З власного досвіду скажу, що на найпопулярнішому з них (shutterstock.com) у мене з першого разу не прийняли жодного фото. Моя помилка була в тому, що я, купивши суперзум, відправив на фотобанки зображення, які не мали комерційного значення та не налаштував параметри світлочутливості свого апарату. Відхиляють проходження екзамену переважно через якість фото (занадто великий ISO, внаслідок чого з'являються шуми; фокусування не на найближчій, а на віддаленій точці об'єкту; різкий перепад кольорів через тіні) або через непридатність даного зображення для продажу. Одним із виходів з даної ситуації є фотографування конкретних об'єктів з наступною його ізоляцією або просто пейзажів.

P.S. Екзамен на Шатері ще не пройдено (з другої спроби прийняли 2 фото), але тішить те, що періодичність подачі робіт там зменшили з місяця до двох днів.

Текст з 1С 7.7

В даній системі бухгалтерського обліку можна копіювати в буфер обміну певну інформацію, натискаючи, наприклад "запам'ятати" або просто Ctrl+C. Зручна функція. Але трапляються випадки, коли замість кирилиці в пам'ять попадають ієрогліфи. Це відбувається тоді, коли розкладка клавіатури знаходиться на англійській мові. Довго не міг зрозуміти чому вставляються каракулі, а не текст, як раніше. Виявляється, все дуже просто вирішується - переключивши клавіатури на російську або українську.

Як перевірити пульт

Трапляються випадки, коли не відомо чи поступає сигнал з пульта дистанційного управління в кінцеву точку. І без різниці: чи це батарейки сіли чи з пультом щось не те. Є дуже простий лайфхак - спрямувати сигнал пульта на включену цифрову камеру та оцінити результат. Можна навіть скористатись камерою мобільного телефону. Інфрачервоний промінь повинен відображатись характерним для нього кольором. На малюнку наведено приклад.

Пошук роботи

Оголошення про роботу. Сьогодні більшість із них так чи інакше пов'язані з продажами. І це, ніби, не повинно викликати негативну реакцію, але... якщо людина не має на меті бути розповсюджувачем товарів або рекламним агентом, то варто відразу ігнорувати пропозиції на кшталт "робота в офісі", "працівник в офіс", "інспектор по кадрах", "заступник менеджера", "заступник директора з кадрових питань". І взагалі, не варто йти на співбесіду, якщо тобі не можуть повідомити назву організації, сферу діяльності або умови праці. Подібні оголошення дають фірми, основним ресурсом яких є не додана вартість, а людський ресурс, тобто піраміда. Там немає обману, але верхи і низи, зазвичай, отримують діаметрально протилежні доходи.
Співбесіда. Основне завдання для кандидата - бути чесним із собою, тобто природнім. Не намагатись видавати бажане за дійсне. Добре мати з собою резюме із усіма своїми даними для випадків, коли проводиться анкетування, а всі цифри тримати в голові не хочеться. Також варто належно "оцінити" себе, претендуючи на високий рівень оплати праці, адже поваги до людини, яка сама свою роботу цінить низько, теж не буде. А найважливіше - любити те, чим хочеш займатись і класти на перше місце питання, чим ти можеш бути корисним роботодавцю, а не він тобі.

Сміх над собою

Чому він є таємною зброєю? Бо люди, які висміюють себе перед іншими, автоматично кладуть їх на вищий "рівень", ніж вони самі. Це виглядає як похвала когось, в порівнянні з собою. А якщо взяти до уваги, що більше 90% часу кожна людина зайнята думками про свою персону, напряму чи опосередковано, то стає зрозумілим, що подібна поведінка зміцнює дружні відносини. Хіба не бувало у кожного з нас друзів, які "грали дурня" і цим самим подобались аудиторії? Все сховано в банальному егоїзмі. Ще важливим фактором в наших діях є страх виділятись, а ці "блазні" природні, отже відкриті для спілкування. Коли людина щира з тобою, коли не боїться бути осміяною чи засудженою, то з нею спілуватись легко, адже страх бути невизнаним суспільством займає чи не перші ряди з найсильніших людських відчуттів.

Невдачі

Нам здається, що успішні і багаті люди - щасливці від народження і що у них все краще, ніж у пересічних громадян. Насправді все навпаки. У людей, які досягли в житті успіху, розчарувань було дуже і дуже багато. Були помилки, були поразки, невдачі... І з кожним новою помилкою "виток" проблем збільшувався. Все йде пропорційно: чим більше ти вкладаєш, тим більший кінцевий результат, але і більше розчарування в разі втрати. Успішні люди самі шукають складнощі, їх це стимулює для саморозвитку. Що може бути корисного у банкрутстві, спитаєте Ви? Досвід. Кожна подія нас чомусь може навчити. Як то кажуть "не питай "за що?", а питай "для чого?". Погодьтесь, якщо б усе в житті давалось легко, то хіба було б з чим порівнювати успіх? Його б не існувало взагалі. Іноді можна впасти у відчай, можна замкнутись ненадовго, але чим скоріше ми зосередимось на вирішенні питання та припинимо акцентувати увагу на самій проблемі, тим скоріше ми подолаємо труднощі.

Як побороти страх

В кожного є страхи. Щодня. Щохвилини... Смілива людина - не та, яка не боїться, а та, яка переборола свій страх. Не боятись означало б піддавати себе небезпеці постійно. Про страх можна забути, відволіктись, переключитися. Почати робити щось інше або навіть те, що лякає. Тоді процес виконання іншого завдання бере увагу на себе і стає легше. Подібна поведінка не вирішить проблеми, адже в майбутньому все повториться і потрібно буде зустрітись зі своїми страхами знову, а відволікатись завжди принизливо. Інший варіант - змиритись, відпустити ситуацію. Може навіть здатись, що ми дали можливість страху перебороти себе, допускаючи найгірший варіант розвитку подій, але в цьому якраз і полягає вся суть, адже дуже часто ми не розуміємо чого боїмось. Наприклад, при публічних виступах нам страшно помилитись, забути слова, оговоритись...? Ні! Насправді ми боїмось, що нас не признає аудиторія як вдалого оратора. Наші погляди зазвичай дуже меркантильні, тому коли виявлено справжнє джерело занепокоєння - можна відразу сказати "так, навіть якщо аудиторія визнає мене невдахою, то..." Далі продовжувати Вам.

Як отримати більше?

Мова йде про абсолютно все на світі, що може отримати людина. Це і любов, і гроші, і знання... Перелік хай продовжує читач. Якщо бути чесним, то мені самому відповідь на це питання не вкладається в межі раціонального мислення, а вона така - щоб отримати більше, треба більше віддавати. Парадокс, чи не так? Та життєві приклади говорять інше. Чим більше любові ти віддаєш людині, тим більше ти їй подобаєшся. Чим більше ти допомагаєш комусь фінансово, тим більше людей хоче тобі віддячити. Про передачу знань теж є цікавий приклад, а саме: "якщо я і ти обміняємось одним яблуком, то отримаємо кожен по яблуку, а якщо однією ідеєю, то кожен отримає по дві ідеї". Головне не ставитись до цього правила фанатично і нічого конкретного не очікувати, адже кожна ситуація унікальна і потрібно брати до уваги якомога більше факторів. Це та ж сама єдність протилежностей, що вивчається філософами. Її неможливо пояснити, але вона існує. Добро породжує добро і навпаки. Все вертається, проте не завжди в тій формі, в якій пішло від Вас...

Як скласти кубик Рубика

Ця головоломка століття не давала мені спокою давно. Минулого тижня купив собі дану іграшку. Одним із висонвків був такий: без стратегії його скласти буде важко. Тому почав цікавитись процесом в інтернеті. Той сайт, завдяки якому я вдало його склав знаходиться за адресою http://soberi-kubik.ru/. На ньому опис процесу складання зрозуміліший, в порівнянні з відеоінструкціями. Тепер залишилось лише запам'тати кожен крок.

Жіноча слабкість

Зазвичай дане бажання кращої половини людства спприймається не дуже правильно. А якщо бути більш точним, то взагалі не правильно. Подібна ситуація виникає коли жінка хоче побачити, що про неї турбуються, а отже люблять. Чоловіки ж сприймають подібні намагання як спробу керувати або вплинути на них, що не відповідає їхньому бажанню розкладати все по полицях. Чоловіки вважають, що таким чином принизять себе, дозволять іншим відчути свою слабкість та м'якість. Проте не завжди важливо що саме ти робиш, а більше - чому і як. Ще одним недоліком "сильнішої половини" є те як вони сприймають свої вчинки: це не потенційна здатність захистити, це не прояв своїх можливостей перед коханою, це навіть не спосіб сказати своїми діями щось більше. А шкода... Жінки надають великого значення подібним "дрібницям", які зроблені для них. Там більше правди, в тих діях, адже можна робити одне і те саме, але з протилежним настроєм і його обов'язково буде помітно.

Випадковість

Вчора ішов по вулиці і усміхався сам до себе від розуміння того, що всупереч свідомій негативній оцінці подій, що відбуваються я все-ж-таки отримав бажане. Більше того, я навіть не розумів "куди мене веде той шлях". Мова йде про дрібничку, а саме - ключ. Я хотів його змінити, оскільки його важко було відрізнити від іншого, дуже схожого на нього. Ця нав'язлива ідея в мене була кілька днів тому, але я про неї забув. А вчора я його випадково зламав. Здається - нічого незвичного, але... Серед п'яти ключів у нещасний випадок потрапив саме він. Замінили його швидко на такий, який відрізняється від інших дуже(!) сильно, що полегшило мені процес їхнього відбору. Але найдивніше те, що я ввесь цей час "спав". Я не усвідомлював того, що йду до цієї мети, моєї мети. Це було дуже незвично, тому в завершення можу сказати лише одну фразу "Случайности не случайны". Інших пояснень у мене нема.

Сервіс Приват24

Можливо комусь пригодиться. Іноді трапляються ситуації, коли потрібно терміново переказати кошти. В мене виникла проблема з переказом в Приват24, оскільки мій номер рахунку не відображався в переліку активних і відповідно вибрати його для проплати я не міг. Тоді працівники мені порадили зачекати хвилин 40. Я почекав, та нічого не змінилось. Надіслати гроші не вийшло з другої спроби теж. Тоді мені дали наступне посилання http:\\sendmoney.pb.ua, завдяки якому можна здійснювати перекази навіть не заходячи в систему Приват24. Зручно. А також приємно знати, що є "запасний" варіант в подібних ситуаціях.

Конкретика

Не мало значуща річ в житті. Я б навіть сказав, надважлива! Давайте спитаємо пересічну людину чи вона хоче стати багатою. Звісно, що хоче. Йдемо далі. Багатий - поняття з дуже великою амплітудою. Зайве казати, що для мільярдера мільйонер - бідняк або для банкрута бізнесмен - багач. Але проблема в іншому - нема цілі. Людині здається, що вона є, але якщо кінцевий результат неможливо описати в деталях, то яка мета насправді? Мова йде далеко не про гроші, а про абсолютно все в житті. Останнім часом я сам матеріалізацію думок помічаю все частіше. Не потрібно достеменно знати об'єкт прагнення, можна в загальних рисах, кілька сторін, або межі "від і до". Решту "світ" дає з надлишком. Буває, що дивуєшся такому вдалому поєднанню. Ти навіть очікувати не міг, що "збіг обставин" зробить ТАК добре ). Тому конкретизуймо, але без фанатизму.

Любов і досконалість

Справжня любов є безумовною. Це основна її ознака. Адже неможливо любити щось за якоїсь умови. Ти любиш щось по-справжньому тоді, коли воно не потребує жодної корекції. На цю тему є один цікавий вислів: якщо ти когось любиш не таким яким він є, а намагаєшся змінити, то ти вже любиш не його, а себе. Дане правило можна адаптувати до будь-чого, адже навіть речі, які ти недолюблюєш через їхню недосконалість вже не будуть тими попередніми речами після їхньої зміни в кращий бік. Вони стануть новими, іншими і ще не відомо чи "досконалішими". Сама ж досконалість придумана людьми, тому не варто забувати, що світ ідеальний від самого початку існування, а ось наше світосприйняття не завжди )

Впевненість в собі

Ця риса шкідлива. Так, шановний читачу, ви зрозуміли мене правильно, але усвідомити це не так просто. Що лежить в основі такої впевненості? Ціль, мета, завдання... Тобто важливість, бо інакше б не було активних дій для досягнення цього. Важливість пагубна в даній формі відчуттів, адже чим більше ти "кладеш на кон" тим більше хвилювання і страх поразки, а страх дуже сильний магніт для негативних результатів. Що ж тоді є найкращим відчуттям? Нейтралітет. Найуспішніші люди, які жили на нашій планеті були спокійними людьми і думаю, що ви зрозуміли на кого я натякаю )

Portmone Mobile

Достатньо цікавий сервіс. Суть в тому, що Ви прив'язуєте номер свого мобільного до платіжної карти банку та здійснюєте платежі безпосередньо з телефону. Зручно, адже для поповнення мобільного рахунку іноді немає можливості "бути в інтернеті" або купити карту поповнення. Реєстрацію є на даній сторінці https://www.portmone.com.ua/mobile-payments/avalbank/ru/. В меню для здійснення операцій можна зайти, набравши з мобільного *135# та виклик. Воно просте в користуванні. Всім бажаю успіхів!

Відчуття провини

Помітив, що в більшості випадків людині легше пробачити когось, ніж самого себе. Ми робимо помилки, але які відчуття нас тривожать після усвідомлення того, що вчинок був невдалий? Ми активно себе караємо як на емоційному, так і на фізичному рівні. Період повернення до попереднього темпу життя буває достатньо довгим і важким. Пояснити чому інших пробачається не так важко можна - це банальний егоїзм, але з самим собою егоїстом не станеш, не відвернешся і не "глянеш згори". Тут ти лишаєшся сам на сам зі "звіром". Так, ця метафора може сприйматись майже буквально, адже помилки стаються під впливом емоцій, коли розум перебуває в стані сну. Тоді амбіції затьмарюють раціональне мислення. Ми знаємо, що може статись, але все-одно робимо помилку, тому відчуття провини нас тривожить так сильно. А марно. Адже все відбувається саме так, як краще для нас. Це не означає, що можна всю відповідальність звести нанівець, та хто зна чи ці "уроки життя" не вбережуть нас від катастрофи, яка в сотні разів страшніша від теперішньої проблеми... Уміти радіти тому, що маєш - основа правильного життєвого шляху.