Лінь

Лінь не є вродженою звичкою, а набутою. А насправді - її взагалі не існує. Є теорія, що метою існування людства в теперішній період історії є полегшення людського життя. Різними шляхами: за допомогою винаходів, технологій, природніх ресурсів... Проте навіть з цієї точки зору людина як індивід витрачає не менше зусиль для пошуків цих рушіїв прогресу. Ми не можемо сидіти без діла довго, нам набридає займатись одним і тим самим, ми хочемо творити. Нам закладено в мізки оточенням, що ми ліниві, але чому? Чому ми ліниві? Об'єктивних причин немає. Є лише відговірки, на кшталт "всі такі, тому і я такий" або "таким народився" і тому подібне. Все, що відбувається з нами - наше "творіння". Ми створили собі їжу сьогодні, створили похід в магазин, створили діалог. Це малі зрушення, але навіть лежачи на дивані ми уявляємо своє майбутнє, аналузіємо свої помилки і тим самим впливаємо на наші дії в перспективі. Це добре і це захоплююче!

Брехня відчувається

Здається, що збрехати легко і це не буде помітно при розмові. Але, беручи до уваги власний досвід і важливість невербальної комунікації, можу з впевненістю сказати, що брехня "відчувається". Не знаю яким місцем або точкою, але так і є. Тому я віддаю перевагу мовчанню, коли маю намір лукавити. Близька людина визначає це моментально. Тембр голосу змінюється, інтонація, поведінка. Ми цього не помічаємо, адже ми самі зайняті процесом, але збоку краще видно, як то кажуть. Тому наступного разу коли з'явиться бажання сказати комплімент подумайте ще один раз "чи справді я так вважаю?". Наслідки, на перший погляд, можуть не проявитись ніяк, проте з часом ця лавина буде наростати та вкінці обвалиться. Підривати свою репутацію сумнівними висловами про когось, щоб йому полестити - вчинок не надто гідний.

Питання до нас

Коли вас про щось запитують - спитайте себе "навіщо комусь потрібно це знати?". Тоді ви зрозумієте яка відповідь справді правильна.

Воля вибору

Воля - це щастя! Не буду писати про безліч обмежень, які ми щоденно собі створюємо на свідомому і підсвідомому рівні. Це неможливо, те неможливо... І так в більшості випадків. Але що було б з вами якщо б я стверджував що яблука можуть падати в небо? Задумайтесь на хвильку і ви зрозумієте, що все залежить від обставин, що навіть така безглузда умова можлива. А тепер про вибір. В дану мить я пишу свою статтю, але можу займатись читанням книги, переглядом фільму і масою інших занять. Я розумію, що вибираю те, що приносить мені більше насолоди. Спочатку у мене було відчуття провини перед собою і суспільством, адже не так просто бути егоїстом, проте егоїстична поведінка не містить в собі нічого поганого по відношенню до оточуючих, якщо це не впливає на них безпосередньо якимось чином. Робити те, що хочеться - ось що важливо в житті. Дехто скаже "це неможливо", "є обов'язки". Так, є. Але ті люди, що говорять про обов'язки не допускають, що обов'язки можуть приносити задоволення. Можна з насолодою займатись прибиранням, уявляючи чистоту, яка буде вкінці, можна творити заради когось і робити це щиро, щоб відчути вдячність і насолодитись нею. Ми так багато можемо... І цей факт тішить.

Кораблик

Дуже вдалий приклад про важливість вибору в житті був прочитаний мною сьогодні. Передаю оригінал дослівно:
"Якщо ви для себе вирішили, що доля - це щось визначене, чого ви не в змозі змінити, значить так і буде. У такому випадку, ви добровільно віддаєте свою долю в чужі руки, неважливо чиї, і стаєте корабликом, що пливе за бажанням хвиль. Якщо ж ви вважаєте, що самі творите свою долю, тоді ви свідомо берете відповідальність за все, що відбувається у вашому житті, на себе. Ви боретеся з хвилями, намагаючись керувати своїм корабликом. Зверніть увагу, що відбувається: ваш вибір завжди реалізується. Що вибираєте, те і отримуєте. Який світогляд ви б не вибрали, правда буде на вашому боці. А інші будуть з вами сперечатися саме тому, що й вони теж праві."

Мрії не збуваються

Дана фраза ввела мена в своєрідний шок, адже вона правдива. Нічого з того, що ми маємо тепер не відповідає на 100% тому, про що ми мріяли. Стереотипи руйнуються, коли починаєш замислюватись більш глибоко. Речі не статичні, вони змінюються. Якщо ти мріяв про червоний БМВ з відкидним дахом і отримав його, то ейфорія від факту затьмарює інші бльш важливі сторони. Що буде, якщо вона поламається в ту мить, коли в ній ти відчуватимеш найбільшу потребу? Як тоді виглядатиме твоя "минула мрія"? Яке ставлення до неї буде? І чи взагалі залишиться сенс в минулому мріяти про неї? Це один із прикладів усіх очікувань, які ми сприймаємо болісно. Мрія - це не погано, але і не добре. Це нейтральний стан, адже ти не живеш в ту мить теперішнім життям і не отримуєш від нього задоволення.

"Глибоко"

"Життя пройде немов вода і відцвіте немов вишнева гілка... В житті одна помилка - не біда. Біда, коли усе життя - помилка.
Богдан Ступка

Слова

"Ти - господар своїх слів, поки не висловив їх. Коли висловив, то вже вони - твої господарі."
Алі Ібн Абу-Таліб

Злість

"Найбільша шкода, яку людина може собі заподіяти - це злитись на кого-небудь."
Ума Турман
На перший погляд фраза беззмістовна, адже як ми можемо задавати шкоди собі, якщо ми себе любимо? Хіба ні? Проте невідворотнє і те, що негативні емоції впливають на наш організм деструктивно. Тим більше, що злитись на когось немає сенсу, адже людина настільки егоїстичне створіння, що оточуючі мало відчують цей вплив. А якщо навіть відчують, то ви отримаєте у відповідь ще більше негативу. Злитись чи ні - це свідомий вибір кожної людини, тому коли на нас хтось впливає, особливо негативно, варто зупинитись і задати питання "чи варто?" і "що я отримаю в результаті?".

Везіння

Сьогодні одна фраза Уінстона Черчіля наштовхнула на роздуми про щасливі випадковості. Звучить вона так: "Не бажайте здоров'я і багатства, а бажайте везіння, адже на Титаніку всі були багаті і здорові, а везучими виявились одиниці". Під час тосту або під час привітань ми висловлюємось про здоров'я, щастя, успіх, багатство... А як же удача? Ми можемо цілеспрямовано працювати над собою для досягнення кращого фізіологічного стану, ми можемо активніше використовувати свій розум для заробітку, щоб стати багатшими і щасливішими, але на випадковості безпосереднього впливу ми не маємо. Тому варто думати про щасливий збіг обставин як про щось можливе і неодмінно здійсненне. Бажано, конкретніше, але не обов'язково. В моєму житті бували такі випадки, коли я бажав не щось конкретно, а лише частково уявляв що хочу. Пізніше доля мені давала те, що я навіть не повністю уявляв у мріях, бо не знав свого бажання досконало. Я знав лише певні аспекти, сторони мрії. Решта вища сила "додумала" за мене. Це дуже дивно і це теж можна назвати, свого роду, везінням.

"Як" важливіше за "що"

Що приходить на згадку, говорячи про щастя? Звичайно, матеріальні цінності. Але найбільша біда в тому, що живучи тим "колись" ми не щасливі тут і сьогодні. Це продовжується нескінченно. Важливіше інше - те, як ми ставимось до того, що маємо. Візьмімо гроші. Скільки нам потрібно для щастя? Ніскільки. Їхня кількість не задовільнить наше бажання мати їх більше. Лише те, які вони - дійсно важливо. Стосунки теж. Краще відчути палку пристрасть, яка триватиме день, ніж невизначену симпатію все життя. Цінність життя визначається її якістю. Сергій Нігоян прожив коротке життя. Його батьки надали б перевагу його довшому і спокійнішому життю, але для більшості українців він став справжнім героєм. Важливість його вчинків важко переоцінити. Вернімося до і до буденних речей. Вони ціняться в залежності від ставлення до них. Чи це авто, чи айфон, чи чашка. Для всіх людей цінність і ціна будуть різними, тому гнатись за речами безперспективне заняття. Ми нікуди не прийдемо, бо це коло не має кінця.