Вчора ішов по вулиці і усміхався сам до себе від розуміння того, що всупереч свідомій негативній оцінці подій, що відбуваються я все-ж-таки отримав бажане. Більше того, я навіть не розумів "куди мене веде той шлях". Мова йде про дрібничку, а саме - ключ. Я хотів його змінити, оскільки його важко було відрізнити від іншого, дуже схожого на нього. Ця нав'язлива ідея в мене була кілька днів тому, але я про неї забув. А вчора я його випадково зламав. Здається - нічого незвичного, але... Серед п'яти ключів у нещасний випадок потрапив саме він. Замінили його швидко на такий, який відрізняється від інших дуже(!) сильно, що полегшило мені процес їхнього відбору. Але найдивніше те, що я ввесь цей час "спав". Я не усвідомлював того, що йду до цієї мети, моєї мети. Це було дуже незвично, тому в завершення можу сказати лише одну фразу "Случайности не случайны". Інших пояснень у мене нема.
Немає коментарів:
Дописати коментар