Усі ми знаємо, що хочемо. Так? А ось і ні. Наш світогляд формувався під впливом соціуму. Все життя ми порівнювали. Еталони змінюються, в залежності від обставин, вони тимчасові. Тоді про яку об'єктивність наших бажань може йти мова? У нас нав'язані: спосіб життя, звички, обов'язки, але є один великий плюс в цій ситуації - Всевишньому ліпше знати що нам треба. Дехто каже "я не хотів, щоб так сталось". І це брехня. Він хотів, та не розумів, що хоче конкретно цього. Часто може здаватись, що ми хочемо багатства, а не душевного спокою, та вчинки говорять голосніше слів. Люди частіше покидають своє місце роботи не через зарплатню, а через відносини в колективі. Ми шукаємо, в першу чергу, зручність для душі, а вищі сили дають таку можливість у вигляді везіння. Важко усвідомити, що матеріальні блага - це наслідок духовного багатства. Також фантастичним здається наступне твердження: щоб перемогти, потрібно відмовитись від боротьби. На моєму власному досвіді дедалі частіше приходить розуміння того, що обставини, в яких люди перебувають сьогодні, вони собі самі створили, проте свідомо це було зроблено чи ні - питання геть інше.
Немає коментарів:
Дописати коментар