Розповідь однієї жінки, яка заставляє задуматись.
"Кури - вони як люди. У них ті ж бажання, вони роблять ті ж помилки і страждають від власного невігластва точно так само, як ми. З їхньої поведінки я отримала корисний урок.
Коли настає час годування моїх курей, я кладу в центр двору велику миску, наповнену їх улюбленим кормом, і кличу їх. Деякі кури в цей момент знаходяться поруч, інші далеко. Але варто їм почути мій голос вони всі збігаються стрімголов. Ті кури, які опинилися поблизу, захоплюють свою частку їжі і тікають в куточки двору. Інші, помітивши, що у товаришок з'явилася їжа, починають ганятися за
ними, не звертаючи уваги на мій голос і на миску, наповнену чудовим
кормом.
Проходить зовсім небагато часу, і виявляється, що всі кури знаходяться в найвіддаленіших кутках подвір'я, далеко від корму. Вони б'ються, дряпаються і відбирають один у одного те, що дісталося небагатьом. І при цьому жодна з них не розуміє, що посеред двору стоїть велика миска, повна корму, отримати який можна без будь-яких зусиль."
Немає коментарів:
Дописати коментар