Порівняння та конкуренція

Будучи дітьми, які по факту ще не надто заангажовані думками дорослих, ми природньо сприймаємо інших людей як братів чи сестер. Ми цікаві, хочемо контакту, спілкування, спільної радості, нами рухає ігрова цікавість і ми дивимося на інших людей без упереджень.
Але скоро цій невинності приходить кінець, часто навіть задовго до дитячго садка! Мислення в категоріях порівняння та конкуренції веде до того, що в людині розвиваються наступні процеси:
• вона внутрішньо відокремлює себе від оточуючих поруч із нею людей, тому що навчена розглядати їх як потенційних конкурентів;
• вона створює і підживлює в собі такі емоції, як недоброзичливість, зарозумілість, ревнощі, які вона, не може демонструвати відкрито (адже в суспільстві це небажано!), А тому слід сховати їх у собі;
• кладе самоповагу і самоцінність в залежність від того, чи виправдовує вона очікування інших (батьків, суспільство, роботодавця, дружини, дітей і так далі) чи ні, культивуючи, через це, почуття власної неповноцінності та ненависті до себе, відділяючи себе, таким шляхом, не лише від інших, але і, врешті-решт, від самого себе.