Порівняння та конкуренція

Будучи дітьми, які по факту ще не надто заангажовані думками дорослих, ми природньо сприймаємо інших людей як братів чи сестер. Ми цікаві, хочемо контакту, спілкування, спільної радості, нами рухає ігрова цікавість і ми дивимося на інших людей без упереджень.
Але скоро цій невинності приходить кінець, часто навіть задовго до дитячго садка! Мислення в категоріях порівняння та конкуренції веде до того, що в людині розвиваються наступні процеси:
• вона внутрішньо відокремлює себе від оточуючих поруч із нею людей, тому що навчена розглядати їх як потенційних конкурентів;
• вона створює і підживлює в собі такі емоції, як недоброзичливість, зарозумілість, ревнощі, які вона, не може демонструвати відкрито (адже в суспільстві це небажано!), А тому слід сховати їх у собі;
• кладе самоповагу і самоцінність в залежність від того, чи виправдовує вона очікування інших (батьків, суспільство, роботодавця, дружини, дітей і так далі) чи ні, культивуючи, через це, почуття власної неповноцінності та ненависті до себе, відділяючи себе, таким шляхом, не лише від інших, але і, врешті-решт, від самого себе.

Гроші як молоток

Прочитав достатньо грубе порівняння, але саме воно яскраво показує суть грошей, як таких. Йшлося про те, що гроші можна порівняти з молотком, оскільки його можна використати як для будівництва споруди, так і для вбивства. Все залежить від того, хто його використовує і з якою метою. Я вважаю, що це порівняння правильне і сперечатись зі мною ніхто не буде. Тоді чому у нас таке суб'єктивно-максималістичне ставлення до грошей? Адже вони - не більше, ніж засіб в руках людини.