Заперечення

Ми реагуємо множинними «Ні» на неприємності в нашому житті. Всі наші реакції - наша злість, лють, наші думки - кажуть: «Ні. Я не хочу, щоб це зараз тут було. Я не хочу, щоб у мене боліла голова, я не хочу буркотливого чоловіка або конфліктну дружину, я не хочу, щоб зараз йшов дощ!». Жоден звір, жодна рослина так би не прореагували. Лише ми, люди, маємо дивовижну здатність говорити «Ні» чомусь з того, що вже тут. Саме це наше «Ні» як заперечення багатьох речей, почуттів, людей та подій створює, власне, проблему. Якщо за вікном йде дощ, хіба - об'єктивно - це проблема? Проблеми виникають тільки тоді, коли ми самі внутрішньо починаємо чинити опір чомусь зовнішньому, наприклад тому ж дощу за вікном, говорячи собі, що для нас було б більш бажаним, якби в цей момент за вікном світило сонце. Таким чином, проблема полягає не в самій речі (явищі чи події), а в нашій реакції на неї. Спочатку кожна подія повністю нейтральна. Воно є тим, чим є. Але ми не хочемо приймати її такою, яка воно є. Хоча в той момент ми не можемо абсолютно нічого змінити в тому, що відбувається або вже сталося. Ми нічого не можемо змінити в похмурому або нервовому погляді нашого чоловіка, в балансі нашого банківського рахунку, в нашій мігрені або в дощовій погоді. Ми відкидаємо безліч того, що відбувається в нашому житті. Ми багато чого не бажаємо визнавати. Через багато подій ми сердимося. Багато від чого ми тікаємо. Ми не хочемо спокійно подивитися на те, що відбувається і прийняти все так, як це є, як трапляється в даний момент. Якщо ми прослідкуємо за найзапеклішими «Ні» в нашому житті, якщо ми зрозуміємо як створюємо і примножуємо свої проблеми - ми зробимо важливий крок в напрямку до того, щоб полегшити своє життя і покінчити з грою в страждання.

Компліменти

Часто нам говорять компліменти або просто хвалять. Це буває і на роботі, і вдома, і навіть в найбільш неочікуваних місцях. А як ми реагуємо? Донедавна я відповідав так: "та ні, це зайве", "ні, це наспраді дрібниці", "не потрібно було так старатись для мене" і т. п. В результаті людина, що говорила вам приємне отримує негативну реакцію і в неї зникає бажання казати щось подібне в майбутньому. Сьогодні я на кожен комплімент чемно відповідаю "дякую", "дякую, мені дуже приємно", "дякую, ви теж дуже розумна людина" і т.д. Дана поведінка стимулює людей продовжувати говорити хороші речі в мою адресу. Це не егоїстично, не самовпевнено і не зверхньо. Це просте прийняття компліменту і не більше. Плюс висловлення вдячності тому, хто звертався. Дуже проста формула.

Маніпулювання

Людьми можливо керувати і, як не дивно, для цього іноді потрібно зовсім мало. Гроші в цьому далеко не зайвий засіб. Але основа - знання. Нижченаведена історія є яскравим прикладом цього.

Одного разу фермеру похилого віку стали докучати сусідські хлопчаки. Вони облюбували для своїх гучних ігор галявину перед його будинком. Дитяча біганина і крики не давали фермеру спокою. Спочатку він по-хорошому просив хлопців забратися, потім взявся соромити, нарешті зайшовся гнівним криком. І все безрезультатно. Тоді він змінив тактику. Якось фермер люб'язно запросив хлопців на веранду, пригостив їх солодощами і сказав:"Я дуже радий, хлопчики, що ви граєтесь біля мого будинку. Мої діти давно виросли і роз'їхалися, і мені приємно дивитися на вас. Будь ласка, приходьте щодня. За це я буду платити кожному по 25 центів". Хлопчаки з ентузіазмом погодилися. Весь наступний день вони з реготом бігали по галявині, а ввечері кожен отримав зароблені гроші. І так повторювалося кілька днів. Але одного разу фермер знову скликав хлопців і сказав:"Справи мої йдуть погано і мені важко платити вам по 25 центів на день. Від завтрашнього дня ви будете отримувати по 15 центів". Хлопці побурчали, але наступного дня продовжили свої ігри. Та вже з меншим ентузіазмом. А ще через кілька днів фермер оголосив:"15 центів на день мені теж не осилити. Відзавтра будете отримувати по п'ять".- Ну вже ні, старий! - Обурилися хлопчаки . - За такі гроші сам бігай на своїй галявині! З того дня на фермі запанував спокій.