Обрізана качка

Дівчинка, спостерігаючи, як її мати готувала качку для запікання в духовці, запитала: «Навіщо ти обрізаєш її з обох країв?» «Напевно, тому, що так завжди робила моя мама», - відповіла мати. «Але чому вона так робила?» - «Не знаю. Давай запитаємо бабусю». Вони вирушили до бабусі і запитали: «Бабусю, коли ти готувала качку для запікання, то завжди обрізала обидва краї. Чому ти це робила?» «Моя мама завжди так робила», - відповіла бабуся. «Але навіщо?» - «Не знаю, давайте запитаємо прабабусю». Вони втрьох пішли шукати прабабусю. «Прабабусю, коли ти готувала качку для запікання, то завжди обрізала обидва шматки по краях. Чому ти це робила?» «Справа в тому, - відповіла прабабуся, - що у мене була дуже маленька таця».

Далай Лама про Сталіна

Далай Лама. - Можна прийти до висновку, що відсутність співчуття веде до жорстокості. Існує безліч історичних прикладів, які свідчать про те, що жорстокі люди, такі як Сталін і Гітлер, зазвичай нещасливі і незадоволені. Таких людей з'їдає параноя, яка не покидає їх навіть уві сні. Звичайно, комусь це буде дуже важко зрозуміти, але цим людям бракує того, що є у більш щасливіших людей - відчуття свободи, здатності розслаблятись, без якої неможливий спокійний сон. Жорстокі люди ніколи цього не відчувають. Їх завжди щось гризе, щось гнітить і внутрішня свобода для них недосяжна. Якщо запитати у таких людей "Коли ви були щасливіші - в дитинстві, коли про вас піклувалася мати і коли вас оточували близькі люди або зараз, коли ви досягли влади, впливу і статусу в суспільстві?" вони дадуть відповідь, що в дитинстві і юності були щасливі більше, ніж зараз. Я думаю, що навіть Сталіна в дитинстві любила його мати.

Гольфіст

Я недавно прочитав історію, яка трапилась з одним професійним гольфістом. Він одного разу їхав з клубу після того, як виграв серйозний турнір. На парковці він зустрів з жінку, яка сказала йому, що її дитина лежить в лікарні. У неї не було грошей і вона попросила у гольфіста дати їй частину свого виграшу, щоб допомогти її дитині, яка страждає серйозним захворюванням. Спортсмена глибоко вразила історія жінки і він захотів допомогти їй, Та так сильно, що віддав їй увесь свій виграш, щоб вона змогла дозволити собі заплатити за операцію, яка врятує її дитину.
Через день-другий гольфіст повернувся в свій клуб і поділився цією історією з іншими його членами.
На що отримав відповідь: «О ні! Тебе обманули! Ця жінка вже не раз так робила. Нам дуже неприємно, що тобі довелося стати її черговою жертвою. Це була лише вигадка, щоб заволодіти твоїми грішми! »
Гольфіст запитав: «Тобто ніякого хворої дитини немає?»
Вони сказали: «Звичайно, ні!»
Тоді наш гольфіст сказав: «Це найкраща новина за весь тиждень!»

Наші бажання

Звідки беруться бажання і чому ми хочемо саме те, що надумали? Відповідь до болю проста - ми хочемо отримати ті речі, емоції та почуття, яких в житті нам бракувало найбільше. Саме тому люди часто здійснюють мрії дитинства навіть тоді, коли вони вже за віком не актуальні. Наприклад, гелікоптер з радіоуправлінням, над яким так часто жартують в бік чоловіків. Завдяки цим бажанням емоційні зв'язки між батьками і дітьми ніколи не міняються, адже недоотриману любов можна компенсувати коли завгодно. Саме через надлишок позитиву діти, в яких є все роблять безглузді та жахливі вчинки. Їм бракує поганих відчуттів, як вони думають. Об'єктом бажань може бути що завгодно: самостійність, сміливість, гроші, увага, машина і т.д. І все це "підігрівається" впливом соціуму, який "одобрює" подібне прагнення.

Сила в спокої

Сильні люди завжди спокійніші. Це закономірно, адже хвилювання - прояв слабкості та неспроможності вирішити проблемну ситуацію. В поведінці важливо все, навіть швидкість ходьби. Нам здається, що, поспішаючи, ми економимо дорогоцінні хвилини, але... Планування свого часу набагато ефективніше та емоційно менш руйнівне. Це ситуація, коли тобі не потрібно нікуди поспішати, бо ти встигаєш у будь-якому випадку. У тебе все сплановано із запасом. Аналогії можна наводити і в матеріальному і в фінансовому плані. Слабкість - це нездатність бачити в перспективі. Спокій приходить не з часом, а з розумінням та з досвідом. Ми вчимось володіти собою, ми вчимось контролювати емоції. До речі, спокій в напруженій ситуації додає значущості, бо супротивник не очікує подібного, він розгублений. Ніхто не знає, що у нас в голові. Важливо як ми справляємось з проблемними ситуаціями і яка наша реакція на вплив ззовні, тобто в даному випадку сила не в м'язах, а в характері.

Похвала дитини

Приємні слова в бік дитини можуть бути зрозумілі нею як позитивно, так і негативно. Діти відчувають фальш навіть тоді, коли вона нами говориться на підсвідомому рівні. Наприклад. Нам подобається намальований малюком витвір і ми кажемо "молодець". Та невже? Копаймо глибше. Нам сподобався малюнок! Тому сказати краще про об'єкт нашого вподобання. Це буде більш щиро і відверто на емоційному рівні. "Який в тебе гарний малюнок", "ти чудово малюєш", "твої малюнки прекрасні" і т.д. сприймуться легше, бо в них буде розуміння, як дитиною, так і нами, того, що саме сподобалось. Дітей ми любимо і говоримо їм це постійно, тому краще старатись хвалити за щось конкретне, коли це можливо.

Майстерність

Будь-яка справа може трактуватись як певний вид мистецтва. Щоб досягти найвищого рівня майстерності потрібно лише три умови: дисципліна, зосередженість та терпіння. Здається, що дисципліна - це дуже легко, адже ми кожного дня проводимо по вісім годин на робочому місці, проте... Що ми робимо після роботи? Ми займаємось будь-чим, виправдовуючи це втомою від основної діяльності. Зосередженість. Реально важко бути наодинці з собою більше, ніж пів години. Ми звикли робити багато справ одночасно, але ми не ПК! Найбільша віддача тоді, коли наш центр уваги на одному об'єкті. Терпіння. Успіху досягне людина з меншою кількістю знань та вмінь, але терпелива, оскільки всі наші навички набуті з часом.