Сьогодні одна фраза Уінстона Черчіля наштовхнула на роздуми про щасливі випадковості. Звучить вона так: "Не бажайте здоров'я і багатства, а бажайте везіння, адже на Титаніку всі були багаті і здорові, а везучими виявились одиниці". Під час тосту або під час привітань ми висловлюємось про здоров'я, щастя, успіх, багатство... А як же удача? Ми можемо цілеспрямовано працювати над собою для досягнення кращого фізіологічного стану, ми можемо активніше використовувати свій розум для заробітку, щоб стати багатшими і щасливішими, але на випадковості безпосереднього впливу ми не маємо. Тому варто думати про щасливий збіг обставин як про щось можливе і неодмінно здійсненне. Бажано, конкретніше, але не обов'язково. В моєму житті бували такі випадки, коли я бажав не щось конкретно, а лише частково уявляв що хочу. Пізніше доля мені давала те, що я навіть не повністю уявляв у мріях, бо не знав свого бажання досконало. Я знав лише певні аспекти, сторони мрії. Решта вища сила "додумала" за мене. Це дуже дивно і це теж можна назвати, свого роду, везінням.
